На шляху до Ватерлоо [Олександр Анатолійович Мірошниченко] (fb2)

Я лежав на вшитій квітчастим атласом канапі, читав придбаного за макулатуру Сіменона й час від часу поглядав на екран кольорового телевізора.
Зрідка, коли дружини нема вдома, я дозволяю собі отак безжурно освоювати нашу вітальню з її вишуканою, різьбленою на старосвітський кшталт універсальною стінкою, важезними багатопудовими фотелями, візерунчастим килимом на всю, вкриту імпортним лаком, підлогу, кольоровим телевізором і бібліотекою, складеною з унікально-дефіцитно-макулатурних видань. Почуваєшся тут людиною, яка вхопила дещицю від здобутків цивілізації останньої чверті двадцятого сторіччя.