ГАЛАГАН Григорій Павлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Громадський діяч, меценат.
З поміщицької родини.
Народився 15 серпня 1819 р. в с. Сокоринцях Прилуцького повіту Полтавської губернії Російської
імперії (нині – Срібнянський район Чернігівської області України).
Помер 25 вересня 1888 р. в с. Сокиринцях Прилуцького повіту Полтавської губернії Російської
імперії (нині – Срібнянський район Чернігівської області України). Похований на місцевому
цвинтарі. Могила сплюндрована.
Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1840).
Був чиновником Чернігівської палати державного майна (1840-1848), маршалком дворянства
Борзнянського повіту Чернігівської губернії (1848-1851), совісним суддею Чернігівської губернії
(1851-1854), співробітником Чернігівського комітету з покращення побуту поміщицьких селян
(1858-1859), членом-експертом праць редакційних комісій при Головному комітетові з селянських
справ (1859-1861), член від уряду в Чернігівському губернському з селянських питань присутствії
(1861-1863), віце-президентом Тимчасової комісії з облаштування побуту селян Південно-
Західного краю при Київському генерал-губернаторові (1863-1865), маршалком дворянства
Прилуцького повіту (1871-1882), членом Державної ради (з 1882).
Голова Південно-Західного відділення Імператорського географічного товариства.
Член Кирило-Мефодіївського товариства.
Член Київської археографічної комісії.
Почесний громадянин м. Прилуки (1880).
Друкувався в журналах «Київська старовина», «Російський архів».
Як літератор дебютував «Проектом звільнення селян шляхом звільнення новонароджених» (1854).
Його перу також належать книга «Південно-російські пісні з голосами» (1857), статті «Збірник
етнографічних матеріалів, які стосуються Малоросії, «Про відмінювання малоруських імен»
(обидві – 1869), «Докладний опис малоросійської вертепної драми в тому вигляді, як вона
збереглася в селі Сокиринці» (1882)
Пензлю Г. належать «Портрет молодої жінки» (1833) та пейзаж села Тепла Рудка (1846 р.).
Наш земляк пожертвував садибу в с. Дехтярі Прилуцького повіту для заснування ремісничого
училища (1876).
В пам’ять про рано померлого сина власним коштом заснував у м. Київ Колегію Павла Галагана
(1871).
Серед друзів та близьких знайомих Г. – Т. Шевченко, М. Гоголь, П. Куліш, В. Тарновський, В.
Антонович, П. Житецький, М. Максимович, М. Мурашко, А. Метлицький, О. Шілле, М.
Маркевич, Ю. Самарін, І. Анненський, А. Мокрицький, І. Аксаков, М. Язиков, В. Науменко, Л.
Жемчужніков та ін.
***
ТЯГАР БАГАТСТВА
, з життєвого кредо Г. Галагана
О, жорстока доле! Навіщо ти вклала мене в лоно дружини багатого поміщика? Чому я приречений
бути невинним винуватцем нещастя стількох людей? О, краще я бажав би бути бідним, старцем,
розбійником, аніж тим, ким я буду!
І СЮДИ ГАРЯЧЕ, І ТУДИ БОЛЯЧЕ, з щоденника Г. Галагана
Серце стискається, коли думаєш, які я бачив в Ічні злидні, і яким треба бути заскнілим, таким, як
я, щоб після цього спокійно їсти і спати.
...Якщо я коли-небудь буду паном усіх цих рабів і якщо довідаюся, що вони мене не люблять, то
найшвидше я їх усіх продам! Але ні – тоді я й моє сімейство помре з голоду!
...Дочитав «Мазепу» Костомарова, інтересна книга. Про Кочубея, Палія та інших дуже важливі
відомості. Мій предок Ігнатій виставлений жорстоким зрадником Січі Запорізької. З висновком
Костомарова погодитися не можна... Був би час та поменше упадку сили, то написав би про це
статтю, як і про Гонту. Багато чого можна було б висловити.
ЖИТИ В ІНШИХ, зі спогадів Г. Галагана
Нам залишалося одне з двох (після раптової смерті сина – авт.), або вдатися до повної і
нескінченної печалі, до якої, безсумнівно, вабила душа, або, зжившись із сумом, прагнути до того,
аби наш бідний син продовжував жити в інших, в своїх ближніх і для своїх ближніх.
Ми вибрали останнє, і з цією метою мною заснована Колегія Павла Галагана.
СПОСІБ ДУМОК – ДЕМОКРАТИЧНИЙ, з таємної депеші Київського генерал-губернатора Д.
Бібікова шефу жандармів О. Орлову в травні 1847 р.
Знайомство їхнє і дружба (Чижова Ф. і Галагана Г. – авт.), і час перебування обох за кордоном і
тут, базуються на однаковості думок і переконань. Галаган завжди виявляв спосіб думок виразно
демократичний, він має значні зв’язки та
Последние комментарии
16 часов 19 минут назад
17 часов 14 минут назад
17 часов 17 минут назад
1 день 4 часов назад
1 день 4 часов назад
1 день 16 часов назад